Лікувальні особливості

Медичні покази для лікування:
•    Сечокам'яна хвороба з відходженням конкрементів, наявністю каменів, здатних до відходження, а також великих нерухомих і кораловидних каменів без вираженого порушення функції нирок і відтоку сечі.
•    Лікування осіб, що потерпіли від аварії ЧАЕС і осіб, що проживають на територіях жорсткого радіаційного контролю.
•    Стан після оперативного або інструментального видалення каменів з нирок і сечових шляхів через 1,5-2 місяці після операції.
•    Хронічний пієлонефрит в період ремісії, без порушення азотовидільної функції нирок і без вираженої гіпертонії. Залишкові явища гострого пієлонефриту, не раніше 3-х місяців після гострого процесу.
•    Цукровий діабет в стані стабільної компенсації.
•    Хронічний простатит (нетуберкульозний) в стадії ремісії.
•    Сечові діатези.
•    Хронічні цистити нетуберкульозного ґенезу.
•    Хронічні гепатити різноманітної етіології, залишкові явища після токсико-хімічних, інфекційних уражень печінки в неактивній фазі.
•    Холецистит, ангіохоліти різної етіології, без схильності до частих загострень.
•    Жовчнокам’яна хвороба, за винятком форм, які потребують хірургічного лікування.
•    Дискінезія жовчних шляхів і жовчного міхура.
•    Латентна форма хронічного панкреатиту без схильності до частих загострень.
•    Хронічні коліти і ентероколіти різної етіології легкого і середнього ступеня тяжкості, крім стенозуючих, туберкульозних, виразкових, бактеріальних і паразетарних форм, поза фазою загострення. Дисбактеріоз кишечнику.
•    Дискінезії кишечнику з явищами кишкового стазу, або діареї поза фазою загострення.
•    Ожиріння аліментарноконституційне, без декомпенсації кровообігу.
Протипокази: гіпертонічна хвороба 2,3-го ступеня, стан після перенесеного інфаркту міокарда. - захворювання кишково-шлункового тракту - цукровий діабет - хронічні холецистити, жовчнокам’яна хвороба - хронічні гепатити, холангіт - захворювання сечовидільної системи - захворювання нирок  

Водолікування. Мінеральні джерела. На території курорту розвідано 38 джерел і 17 свердловин води з різним фізико-хімічним складом. На порівняно невеликій території зосереджені різні типи лікувальних вод: слабко мінералізована - типу «Нафтуся» з розчинними органічними речовинами в кількості 10-30 мг/л, залізисті мінеральні води із вмістом заліза від 20 до 70 мг/л, унікальні лужні («Сходницкая содова»), мінеральні води типу «Боржомі». Крім них родовище має мінеральні природно-столові води й гліцеринові джерела. Це курорт для тих, хто думає про свої нирки, печінку, шлунок й інші органи шлунково-кишкового тракту, а також для людей, які перебували під дією радіоактивного випромінювання, хворих діабетом, з ослабленим імунітетом, захворюваннями щитовидної залози й нервової системи. По суті для всіх. Дія води перевірена на практиці. Час лікування, що рекомендує - від 14 до 24 днів. Але поліпшення аналізів наступає вже через кілька днів активного водолікування.
Джерело №1 Це гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва вода. Науковці Львівського медичного інституту, Одеського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії і місцеві лікарі радять вживати цю воду при таких захворюваннях: сечокам’яні хвороби, хронічних пієлонефритах, хронічних пієлоцистах (окрім тих що мають туберкульозне походження), а також при хворобах жовчовидільної системи.
Джерело №1-с. Вода цього джерела має підвищений вміст органічних речовин. По своєму складу вона схожа на “Нафтусю”, але завдяки великому вмісту гідрокарбонатних іонів, має яскраво виражену біологічну лікувальну дію. Цю воду вчені й лікарі рекомендують пити при захворюваннях печінки й сечовивідних шляхів, а також при панкреатитах.
Джерело №2-с. Це гідрокарбонатно-натрієві, середньої мінералізації (типу “Боржомі”, “Поляна Квасова”). За фізіологічною дією вода “2-с“ впливає на кислотно-лужну рівновагу, сприяє зменшенню кислотноутворюючої функції шлункових залоз. Застосовуються з великим ефектом при гастритах з підвищеною та нормальною кислотністю, виразковій хворобі, хронічних панкреатитах, колітах.
Джерело №3 Це слабо мінералізована слабо-кисла гідрокарбонатно-кальцієва вода. Вода має сечогінну та протизапальну дію, покращує циркуляцію крові в організмі, при зниженій функції сприяє відновленню нормальної роботи нирок.
Джерело №8, 9, 10 Ці води гідрокарбонатно-кальцієві. Їх рекомендують при захворюваннях печінки та жовчних шляхів (хронічні холецистити, жовчнокам’яна хвороба, хронічні гепатити), а також при патології сечовивідних шляхів, нирок (сечокам’яна хвороба, хронічний пієлонефрит). Під дією цих вод посилюється сечовидільна функція нирок, підвищується діурез (виділення сечі), а також фільтраційна функція нирок.
Джерело №15 Вода з цього джерела з високим вмістом заліза, вуглекислоти і марганцю. Аналогів такого джерела в Україні більше немає. Воду цього унікального джерела рекомендовано вживати при хронічних захворюваннях шлунка з пониженою кислотністю, що супроводжується анеміями, а також при інших видах анемії, після кровотеч, пізніх хлорозів. Ця вода особливо допомагає у виведенні з організму радіонуклідів.
Джерело №13 За своїми фізико-хімічними властивостями воно подібне до джерела №15. Вода гідрокарбонатно-кальцієва. При вживанні цієї води змінюється секреторна функція шлункових залоз з різною інтенсивністю, зростає вироблення пепсину. Іони двовалентного заліза як специфічних регенератор крові, прискорюють утворення еритроцитів і служать своєрідним будівельним матеріалом для гемоглобіну. Ця вода сприяє виведенню з організму радіонуклідів.
Джерело №18 Ця вода має підвищену кількість мікроелементів і біологічно активних лікувальних органічних речовин і мікроорганізмів, які характерні для “Нафтусі”. Вона рекомендована хворим для стимулювання желчеобразовательной функції печінки й нирок. Систематичне вживання цієї води збільшує утворення жовчі, стимулює синтез холаїнїв у печінці, зменшує концентрацію холестерину в жовчі
Джерела №25 і 26. За своїм хімічним складом це слабо мінералізовані, гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієві води цих джерел мають всі характерні групи мікроорганізмів для вод типу “Нафтуся”. Їх рекомендують вживати при захворюваннях нирок та після хвороби Боткіна.