ВІРМЕНІЯ




ОФІЦІЙНА НАЗВА: Респу́бліка Вірме́нія
МІСЦЕВА НАЗВА: Гайяста́н
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: знаходиться на південному сході Європи, в Закавказзі, між Чорним та Каспійським морями.
ФОРМА ПРАВЛІННЯ: парламентсько-президентська республіка
ДЕРЖАВНА МОВА: Вірменська
НАСЕЛЕННЯ: 3 009 800
СТОЛИЦЯ: Єреван
ГРОШОВА ОДИНИЦЯ: Драм

ГЕОГРАФІЯ: Межує з Грузією на півночі, Азербайджаном на північному сході, Нагірно-Карабаською Республікою (де-юре Азербайджан) на сході, з Іраном на південному сході, з Нахічеванською АР (ексклав Азербайджану) на півдні і Туреччиною на заході. Вірменія не має виходу до моря. Площа країни становить 29 800 км² (без врахування невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки, контрольованої з Вірменії). Столицею Вірменії є місто Єреван. Вірменія — гірська країна, займає Вірменське нагір'я, обрамлене хребтом Малого Кавказу, висотою 3-4 тисячі метрів.

КУЛЬТУРА: Вірменська культура бере свій початок із культури урартської цивілізації — мистецтво Урарту відноситься до напрямку Стародавнього Сходу. До прийняття християнства в 301 році, що мало найважливіше значення для розвитку вірменської культури, в період IV ст. до н.е. - III ст. н.е. існувала фаза під назвою еллінізм, що тривала з часу смерті Олександра Македонського (323 до н.е.) до остаточного встановлення римського панування, яке датується звичайно падінням елліністичного Єгипту на чолі якого стояли Птолемеї (30 до н.е.).

З IV століття починається нова стадія в історії вірменської культури — початок середньовічного вірменського мистецтва. Загальний підйом вірменської культури охоплює період до VII століття включно, до остаточного затвердження в Вірменії арабського ярма.

Подальший значний розвиток починається з кінця IX століття, і пов'язаний він із відновленням у 885 році незалежного Вірменського царства, що стало початком нового золотого століття у вірменській історії. Період культурного піднесення продовжився до XIII століття включно і характеризується деякими авторами як Вірменське Відродження. Після близько двовікової кризи в XV-XVI століттях, культурне життя знову пожвавлюється з XVII століття. Для збереження і розвитку багатовікової вірменської цивілізації важливе значення відіграло приєднання на початку XIX століття Східної Вірменії до християнської Російської Імперії. У 1918 році в Східній Вірменії була відновлена вірменська держава. У 1920 році вона була приєднана до радянської держави, а після її розпаду знову здобула суверенітет, створивши нові перспективи для розвитку 2500-літніх культурних традицій вірмен.

Християнство — одне з могутніх джерел світової культури створило нові форми в архітектурі, образотворчому мистецтві, музиці. Важливою віхою в розвитку культури народу стало створення в 405 році Месропом Маштоцем вірменської абетки і національної писемності.

ПРИРОДА: Вірменія — гірська країна. Близько 70 % площі республіки розташовано вище 1500 м над рівнем моря. Країна займає північно-східну частину Вірменського нагір'я, обрамленого з півночі і сходу хребтами Малого Кавказу. У центральній частині країни в субширотному напрямі простяглася смуга вулканічних гір, представлених слабо розчленованими середньовисотними і висотними лавовими плато та щитовидними масивами. У цій смузі є безліч конусів вимерлих вулканів. Найвища точка — г. Арагац, 4090 м. На півночі і південному сході переважають середньовисотні гори. Південно-Західна Вірменія лежить в межах плоскої Араратської рівнини, поверхня якої складена алювіальними і озерно-алювіальними відкладами. Клімат континентальний. Найбільше озеро —Севан, найбільші річки — Раздан, Аракс, Дебед, Агстев, Арпа, Воротан, Ахурян, Трту, Ахавно та інші.


© 2007, Міст-Тур
Всі права застережено
Стиль, оформлення і зміст є об'єктом авторського
права ТзОВ "МТ" і охороняються законом.
Передрук та інше їх використання без письмового
дозволу фірми не допускаються і несуть за собою відповідальність.
Розробка від компанії